Без категорії

Без категорії

Віра відчинила шафу у своїй кімнаті і почала вибирати одяг. Одягла чорну пряму спідницю та чорний светр. – Куди це ти вбралася? – До кімнати зайшла мама. – На поминки чи що? – Ні, мамо, мене запросили на день народження, – сказала донька. – І хто запросив? – здивувалася мама. – Тобі краще присісти, – раптом сказала Віра. Мама здивовано дивилася на доньку, нічого не розуміючи

Віра стояла перед дзеркалом у коридорі і невдоволено і прискіпливо розглядала себе. Нічого цікавого. Звичайна дівчина. Так, фігура струнка у

Read More
Без категорії

Дмитро йшов по сільській стежці. Він повертався у свою рідну хату, де вже давно не був. Бабусі Дмитра не стало, інших родичів не було і хатина пустувала. Чоловік підійшов до хати й застиг від здивування – в будинку явно хтось жив! Раптом на ґанок вискочив хлопчина років семи з буханцем хліба в руках. – Іванку, стій! – з будинку почувся жіночий голос. На ґанок вискочила молода жінка у рожевому халатику з розстебнутим нижнім ґудзиком. Дмитро глянув на неї й заціпенів

Дмитро повільно йшов сільською стежкою. Жовтень закінчувався, майже все листя з дерев облетіло. У цю пору року ліс, без свого

Read More
Без категорії

Наталя Андріївна вийшла на вулицю і гірко заплакала. Вона зовсім не була готова до такого прийому, що влаштував їй син. – Що приперлася? Подивитися на мене? Побачила? А тепер їдь у своє село, – з порогу заявив Роман. Жінка йшла вулицею, як раптом почула голос: – Тітко Наталя, це ви? Повернувши голову, вона побачила молоду дівчину. – Це ж я, Оксана! – вигукнула незнайомка. Наталя Андріївна здивовано дивилася на дівчину, не розуміючи хто це така

Наталя Андріївна гірко плакала, сидячи на залізничній станції. Ще кілька годин тому вона вийшла з поїзда на цій самій станції,

Read More
Без категорії

Оксана посмажила дерунів на вечерю і стала чекати на чоловіка. Пройшла година, друга, а Василь все не повертався додому. – Дивно, вже давно мав би повернутися, – почала було хвилювалася жінка. Оксана взяла свій телефон, і набрала номер чоловіка. Але Василь не відповідав. – Невже щось сталося? – ще більше розхвилювалася вона. Оксана написала повідомлення: – “Коханий, щось сталося? Я хвилююся! Коли тебе чекати?”. Через десять хвилин прийшла відповідь від Василя. Оксана взяла свій телефон, відкрила повідомлення від чоловіка, прочитала його і… заціпеніла від прочитаного

Василь не вважав, що він, зраджуючи своїй дружині, робить погано. Він же чоловік, це для нього нормально. Головне – не

Read More
Без категорії

У Олени з Софійкою не стало батьків. Сестри часто їздили на цвинтар, збирали гроші на гарний пам’ятник. Нарешті вони його встановили… Якось дівчата знову поїхали до батьків на могилку. Сестри поклали квіти і мовчки стояли. Вони дивились на новий гранітний пам’ятник. На ньому були зображені Віра з Віктором, які пригорнулися один до одного й посміхалися. Такі обоє красиві й щасливі… Раптом десь позаду почувся шурхіт. До них підійшла незнайома жінка. Вона стояла, дивилася на пам’ятник і посміхалася. – А ви що знали наших маму й тата? – здивовано запитала Олена. Вона не розуміла, що відбувається

Оленці було всього 14 років, коли вона вже мала робити всі домашні справи, а ще доглядати слабу матір і вчитися.

Read More
Без категорії

В Олени раптово не стало мами… Олена пам’ятала, як плакав її тато. Він плакав разом з бабусею Катею, маминою мамою. А Олена не плакала… Вона не вірила, що мама більше ніколи не повернеться. І тільки коли грудки землі полетіли в яму, куди опустили цей ящик, оббитий синім оксамитом, Олена зрозуміла, що це все. Згодом бабуся зазбиралася до себе в село. Погостювала, мовляв, і досить! – На канікули приїдеш, – сказала баба Катя зі сльозами на очах і поїхала. А наступного дня в двері хтось подзвонив. Оленка відкрила замок і ахнула

Оленці було десять років, коли не стало її мами… Дівчинка ніяк не могла зрозуміти, чому це сталося. Мама завжди була

Read More
Без категорії

Микола вискочив з машини і побіг відкривати дверцята своїй нареченій Людмилі. Дівчина подала йому руку і вони зайшли в ЗАГС. Працівниці, які там були, раптом застигли і якось дивно заусміхалися. – Ну, здрастуйте, Миколо Васильовичу! – привіталася одна з них. – Вітаю вас з новою пасією! Людмила здивовано глянула на Миколу. – Дівчатка, прийміть заяву! – діловито сказав він. – Звісно, – кивнула жіночка за компʼютером. – Надіюсь, правильно заповнили. Ви ж у цій справі професіонал! – Не ваше діло, Інно Львівно! – вигукнув Микола. – Звідки ти знаєш, як звати цю жінку? – ахнула Людмила. Вона не розуміла, що відбувається

Микола швидко вискочив з машини і побіг відкривати дверцята своїй нареченій Людмилі. Щаслива дівчина подала руку нареченому і вони весело

Read More
Без категорії

Ольга Василівна сиділа на дивані та перебирала важливі папери. Вони зберігалися в старому портфелі дочки. Ольга відчинила портфель і витягла папку з паперами, і стала шукати документи на квартиру. – Де ж ці документи? – почала вже дратуватися жінка, не в змозі знайти потрібну річ. Жінка перебирала листок за листком, але потрібного ніяк не знаходила. Раптом, жінка натрапила на якийсь запечатаний конверт. – Що це? Хто його сюди поклав? – здивувалася жінка. Ольга Василівна обережно, щоб не порвати, розкрила конверт, заглянула в середину і… ахнула від побаченого

Ольга Василівна сиділа на дивані та перебирала «важливі папери», які вже й не пам’ятала, коли чіпала останній раз. Вони зберігалися

Read More
Без категорії

Оля залетіла до своєї квартири вся схвильована. – Що ти наговорила йому? Що? – вигукнула вона до матері. Оля бачила, як мама спробувала єхидно посміхнутися, але стрималася. – Та нічого особливого не сказала. Правду і тільки правду, – голос матері був спокійний, як завжди. – Яку правду, мамо? Яку? – не заспокоювалася Оля. – Ти і сама знаєш, що я йому розповіла, – знову спокійним і байдужим голосом відповіла жінка. Оля здивовано дивилася на маму, не розуміючи, що відбувається

Оля залетіла до своєї квартири вся схвильована: -Що ти наговорила йому? Що? – вигукнула вона до матері. Оля бачила, як

Read More
Без категорії

Борис приїхав у рідне село з закордону. Востаннє він був удома сім років тому. Село дуже змінилося. Розцілувавши батьків, Борис одразу попрямував на цвинтар. Памʼятник його Інні він знайшов легко. Там стояла молода дівчина і плакала. Дівчина дбайливо поправила вінок і погладила фото матері. – Уляна? – гукнув він її. – Ви хто? – здивовано запитала дівчина. – А я… Твій батько! Уляна застигла від здивування

Борис з Інною любили один одного ще зі школи, і те, що вони одружаться, було само собою зрозумілим. Молоді люди

Read More