– Синку, ходи до столу, все готове! – почув Віктор мамин голос. Мама вже сиділа за столом. Пахло смаженою картопелькою з грибами, шматочки курочки із золотистою скоринкою лежали на окремій тарілці, мамині фірмові соління – у довгастому блюді. Все як він любить… – Ну, розказуй, Вітю, як життя, як робота, що нового? – запитала мати. Ну Віктор і почав розказувати. Що життя у місті дорожчає, ціни на все зростають – на продукти, на бензин, на комуналку… – Машина, дивлюся, у тебе нова, синку, – сказала мати. – Так, купив нещодавно, – відповів чоловік. – Ну а… – почала мати. – Як в особистому житті, Вітю? Тут Віктор раптом застиг
– Вітю, синку, приїхав, мій любий! – Раїса Григорівна стала навшпиньки і розцілувала сина. Віктор стояв перед нею, незграбно зігнувшись,
Read More