Вчора сталося Диво! За усі ці роки мене стільки ображали в Одесі за мою українську. А вчора я вперше відчула задоволення!
Ірина Медушевська
Вчора сталося Диво! Справжнє!
Ну, як на мене, то щось неймовірне!!!! За усі ці роки образ в Одесі за мою українську, вчора я вперше відчула задоволення!
Заходжу в тролейбус. На мене зривається якесь чмо з криками “мы Адесса, мы говорим по-русски тут, мы русский город”. Я вже звикла, тому стояла собі мовчки, немає мені що робити, ніж свої нерви на це витрачати. І сталося Диво! Пасажири тролейбуса мене захистили! Вони почали на те чмо, зрозумілою йому чунгачангівською мовою, голосно волати:
– Слышь, ты, кусок поца недоделаный, я тя щас выкину с тролейбуса!
– Рот закрой, придурок, шо за гнилой базар?
– Ах ты мамина поця, ты мозги с утра дома забыл?
Слухайте, мене захистили одесити! Дали відсіч гаду! Слухайте, як то кажуть “лёд тронулся”!!!
Я щаслива!