Виповнилося 370 років видатній перемозі українських козаків на чолі з Іваном Богуном під Монастирищем
Таня Павельчук
З історії мого рідного міста МОНАСТИРИЩЕ
Картина “Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем в 1653 р.” Художник Микола Самокиш. Полотно, олія. 1931 р.
У 2023 р. виповнилося 370 років видатній перемозі українських козаків на чолі зі славетним Іваном Богуном під Монастирищем. Це була одна з найславніших перемог української зброї. На жаль, битва під Монастирищем є досить маловідомою серед широкого загалу незважаючи на те, що в ній брав участь Іван Богун. Під керівництвом легендарного полковника 3-4 тисячне козацьке військо розгромило 15 тисячне польське військо на чолі зі Стефаном Чарнецьким.
На початку березня 1653 року армія Чарнецького увійшла в межі України-Гетьманщини й одразу захопила містечка Липовець та Погребище. Іван Богун зібравши близько 3-4 тисяч козаків, прийняв рішення підступити до Монастирища (нині Уманський район, Черкаська область) і дати там полякам бій.
21 березня поляки обложили місто і почали штурм, проте захопити його вони не спромоглися. На другий день Чарнецький зробив відчайдушну спробу взяти його, поляки були відкинуті, але сам Стефан дістав тяжке поранення. Богун в ніч після бою непомітно виводить три тисячі козаків з міста; половині наказує переодягнутися в татарський одяг і наступати, а сам з іншою половиною вдарив у тил ворога. Поляки, впевнені, що надійшло підкріплення, почали в паніці тікати. Про цю поразку один з літописців написав, що військо Речі Посполитої тут «велику шкоду і сором свій побачило і пізнало».
Ось як пишуть про це учасники тієї битви – шляхтичі Речі Посполитої Каховський та Твардовський: «Військо вдерлось в міські пригороди, уже захопили фортечний вал, уже сотник Дрозденко був убитий, уже повидирали кілля (частокіл валу) всі сподівались, що місто ось-ось буде захоплено…».
Твардовський також пригадав, що після появи Івана Богуна з козаками в тилу, які були переодягнені в вивернуті вовною наверх кожухи (подібно до татар) та кричали по-татарськи: «Наші (поляки), як ошпарені, кинулися тікати, залишили не тільки місто з усією здобиччю, але навіть свій обоз, поранених і хворих, так що за цю ніч сім миль пробігли».
Самійло Величко сповіщав, що поляки панічно втекли в сторону козацького сотенного містечка Цибулів і озвучив втрати поляків шість тисяч убитими, та весь обоз.